двотомник

ДВОТО́МНИК, а, ч., розм. Твір або збірка творів у двох томах.

За цією порадою [І. Франка] був виданий польською мовою великий двотомник «Революція російська» Л. Кульчицького (Письмен. зблизька, 1958, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двотомник — двото́мник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. двотомник — -а, ч., розм. Твір або збірка творів у двох томах. Великий тлумачний словник сучасної мови