двохсотий
ДВОХСО́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника дві́сті.
Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий! Це вже була сила! (Гончар, II, 1959, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me