двохсотріччя
ДВОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам;
// Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому.
Про «Арсенал» важко думати як про підприємство старе. Своє двохсотріччя він зустрів у розквіті молодості його людей, його техніки (Ком. Укр., 7, 1968, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двохсотріччя — двохсотрі́ччя іменник середнього роду 200-рі́ччя Орфографічний словник української мови
- двохсотріччя — -я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам. || Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови