дебаркадер
ДЕБАРКАДЕ́Р, а, ч.
1. Плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів; пристань.
На березі Дунаю зведено двоповерховий дебаркадер з касовими залами, буфетами і готелем (Визначні місця Укр., 1958, 448).
2. заст. Платформа на залізничній станції.
Вглядався у вікна вагонні, у двері,. Щоб зразу побачить на дебаркадері Знайомі обличчя любимих людей (Бажан, Роки, 1957, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебаркадер — дебарка́дер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дебаркадер — -а, ч. 1》 Плавуча споруда, яку ставлять біля берега для причалювання й відправлення річкових суден та обслуговування пасажирів; пристань. 2》 заст. Платформа на залізничній станції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дебаркадер — Виважня Словник чужослів Павло Штепа
- дебаркадер — дебаркаде́р (франц. debarcadere, від debarquer – розвантажувати, висаджувати на берег) 1. Плавуча пристань. 2. Станційна платформа, біля якої зупиняються поїзди. Словник іншомовних слів Мельничука
- дебаркадер — ПЛАТФО́РМА (майданчик уздовж залізничної колії на станції, зупинці); ПЕРО́Н, ДЕБАРКА́ДЕР заст. (для пасажирських поїздів). Он на станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (С. Словник синонімів української мови
- дебаркадер — Дебаркаде́р, -де́ра; -де́ри, -рів (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дебаркадер — (фр. — висаджувати) 1. Вантажний зі складами або пасажирський з кімнатами відпочинку приплав для річкових суден. 2. Навіс над пасажирськими платформами залізничного, річкового та інших вокзалів. Архітектура і монументальне мистецтво