дебютувати
ДЕБЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Виступати вперше на сцені.
Дебютувала М. К. Заньковецька з великим успіхом у ролі Наталки Полтавки 1882 року (Минуле укр. театру, 1958, 107);
С.Шкурат дебютував у фільмі Кавалерідзе «Злива» в ролі селянина-повстанця (Укр.. кіномист., III, 1959, 23);
// Виступати публічно вперше, починати діяльність у якій-небудь галузі.
Г. Ф. Квітка дебютував на сторінках журналу [«Украинский вестник»] як автор кореспонденцій і статей про стан освіти і культурного життя в Харкові (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 33);
Художниця [Кульчицька] повертається до Львова. Наступного, 1909р., вона дебютує тут на художній виставці своїми картинами (олія), акварелями і гравюрами (Мист., 5, 1957, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебютувати — дебютува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дебютувати — -ую, -уєш, недок. і док. Виступати вперше на сцені. || Виступати публічно вперше, починати діяльність у якій-небудь галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дебютувати — див. починати Словник синонімів Вусика