дегустатор
ДЕГУСТА́ТОР, а, ч. Фахівець, який робить дегустацію.
Всі погляди скеровані на Єгора, як на рідкісного дегустатора вин (Довж., Зач. Десна, 1957, 231);
Без-бородько сидів за столом з серветкою на грудях І з виглядом дегустатора гарнірував м’ясо маринованими грибками (Вільде, Сестри.., 1958, 542).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дегустатор — дегуста́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дегустатор — -а, ч. Фахівець, який робить дегустацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дегустатор — Смаколига, див. гастроном Словник чужослів Павло Штепа