декабрист
ДЕКАБРИ́СТ, а, ч. Учасник діяльності, руху групи дворян проти кріпосного права і самодержавства, що завершився революційним повстанням 14 грудня 1825 р.
Першим поколінням революціонерів — борців проти царизму, що продовжили революційні традиції Радищева, — були декабристи (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 12);
«Марсельєза» була улюбленою піснею декабристів, вона активізувала розвиток ідей повстання та опору, закладених у тексті Руже де Ліля (Нар. тв. та етн., З, 1957, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декабрист — декабри́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- декабрист — -а, ч. Учасник діяльності, руху групи дворян проти кріпацької неволі і самодержавства, що завершився революційним повстанням 14 грудня 1825 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декабрист — Декабри́ст, -та; -ри́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)