1. Словник української мови в 11 томах

декадент

ДЕКАДЕ́НТ, а, ч. Послідовник, прихильник декадентства.

— Я не декадент, не модерніст, а мужик (Коб., III, 1956, 145);

Коли декаденти обкидали болотом високі людські почуття, пориви до справжньої краси життя, Коцюбинського зовсім не випадково зацікавив образ людини, яка не захлинулася в міщанському болоті (Рад. літ-во, 1, 1958, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декадент — декаде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. декадент — -а, ч. Послідовник, прихильник декадентства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декадент — Декаде́нт, -та; -де́нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)