деканат

ДЕКАНА́Т, у, ч. Учбово-адміністративне управління факультету на чолі з деканом.

— Сестра дружини твого героя у нас секретарка деканату (Собко, Нам спокій.., 1960,232);

// Приміщення, в якому працює управління факультету.

Особливо й не сперечався [Абдулла], коли в деканаті повідомили про призначення його на Ташкентський сільмашбуд (Ле, Міжгір’я, 1953, 450);

Вже зараз завтрашніх лікарів можна побачити у деканатах. Вони приносять сюди заяви [про виїзд на роботу] (Веч. Київ, 28.ІІІ 1958, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деканат — Декана́т: — тут: управа церковною територіальною одиницею [52] — церковна адміністративна одиниця в греко-католицькій і римо-католицькій церквах... Словник з творів Івана Франка
  2. деканат — декана́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. деканат — -у, ч. Навчально-адміністративне управління факультету на чолі з деканом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. деканат — декана́т (лат. decanatus) адміністративно-навчальне управління факультету. Словник іншомовних слів Мельничука