декларативний
ДЕКЛАРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до деклара́ція 1, 3.
Почнемо.. розгляд позицій «Гарту», оскільки виявлені вони в декларативній частині статуту (Еллан, II, 1958, 141).
2. Який має форму декларації (у 3 знач.); показовий.
П’єса [»Зірниці»] не вільна і від декларативної прямолінійності в змалюванні позитивних героїв (Укр. рад. драм.., 1957, 103);
Факти підмінювання художнього образу декларативним пустоцвітом у творчості поетів-піснярів не поодинокі (Рад. літ-во, 5, 1958, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декларативний — декларати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- декларативний — -а, -е. 1》 Прикм. до декларація 1), 3). 2》 Який має форму декларації (у 3 знач.); показовий. Великий тлумачний словник сучасної мови