декларувати

ДЕКЛАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Офіційно заявляти, урочисто проголошувати.

— Треба зібрати установчі збори, треба декларувати нашу програму. Досить плутанини! (Довж., І, 1958, 160);

Новий журнал [«Червоний шлях»] в першому номері декларував свою мету — стати органом тих широких кіл української інтелігенції, які «хочуть і здатні йти по червоному шляху радянського культурного будівництва» (Поезія.., 1956, 149).

2. перен., літ. Зображувати нехудожньо, абстрактно.

Декларувати у віршах — це значить збіднювати поезію, позбавляти її багатьох фарб і тонів (Вітч., 4, 1964, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декларувати — декларува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. декларувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Офіційно заявляти, урочисто проголошувати. 2》 перен., літ. Зображувати нехудожньо, абстрактно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декларувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ (офіційно сповіщати про початок, настання, створення чогось; обрання, призначення когось на відповідальний пост тощо), ДЕКЛАРУВА́ТИ, ПРОКЛАМУВА́ТИ, ГЛАСИ́ТИ заст. — Док.: проголоси́ти, декларува́ти, прокламува́ти. Словник синонімів української мови