декласування

ДЕКЛАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. декласува́тися.

Розруха в народному господарстві 1921 р. вела до розпорошення і декласування робітничого класу, бо частина робітників йшла на село й поривала з виробництвом (Іст. УРСР, II, 1957, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декласування — декласува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. декласування — -я, с. Дія за знач. декласуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови