декорування
ДЕКОРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. декорува́ти.
Тіньовитривала рослина [жимолость звичайна) придатна для насаджування під великими деревами та для декорування другорядних дільниць саду (Озелен. колг. села, 1955, 93);
Ще на початку 30-х років [XIX ст.] багато українських митців-фарфористів почали використовувати для декорування фарфору народну орнаментику (Мист., 5, 1960, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декорування — декорува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- декорування — -я, с. Дія за знач. декорувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декорування — Декорува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)