1. Словник української мови в 11 томах

делегат

ДЕЛЕГА́Т, а, ч. Виборний або призначений представник якої-небудь організації, установи, колективу.

Одеська організація обрала В. І. Леніна своїм делегатом на III з’їзді [РСДРП] (Іст. УРСР, І, 1953, 596);

Застигли делегати кораблів, слухають гарячу промову голови (Корн., І, 1955, 25);

Потрібно було виділити чотирьох делегатів на обласну нараду передовиків сільського господарства (Жур., Звич. турботи, 1960, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делегат — делега́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. делегат — Представник, обранець, посол, посланець. Словник синонімів Караванського
  3. делегат — -а, ч. 1》 Виборний або призначений представник якої-небудь організації, установи, колективу. 2》 фін. Особа, на яку переводиться борг іншої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. делегат — Післанець, посол, уповноважений, див. депутат, ходак Словник чужослів Павло Штепа
  5. делегат — делега́т (від лат. delegatus – посланець) обраний або призначений представник, уповноважений держави, організації, установи, колективу, що представляє їхні інтереси на з’їздах, нарадах, конгресах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. делегат — рос. делегат (від латин. delegatus- посланець) — обрана або призначена особа (представник), яка уповноважена представляти інтереси держави, організації, установи в інших державах, регіонах, на з'їздах, конференціях, конгресах, нарадах. Eкономічна енциклопедія