дельтаплан

ДЕЛЬТАПЛА́Н, а, ч. Безмоторний одномісний літальний апарат у вигляді грецької літери «дельта» для вільного польоту (ширяння) з якої-небудь висоти (гори, вежі тощо).

Конструкція крил дельтапланів класу «стандарт» дає змогу сідати на найменший «п’ятачок», різко скидати й навіть набирати висоту (Веч. Київ, 22. IV 1976, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дельтаплан — дельтапла́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дельтаплан — -а, ч. Спортивний літальний апарат із трикутною несучою поверхнею, призначений для вільного планерного польоту з якої-небудь висоти (гори, вежі тощо) і керований зміною положення тіла пілота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дельтаплан — Літальний апарат у вигляді трикутної несучої площини, виготовленої з парусинової тканини, розтягненої на трьох ребрах; пілот перебуває у підвішеному стані під д.; старт найчастіше з підвищення; парадельтаплан —... Універсальний словник-енциклопедія