1. Словник української мови в 11 томах

демарш

ДЕМА́РШ, у, ч. Дії, заходи держави, дипломатично скеровані на те, щоб застерегти від певних дій іншу державу, домогтися яких-небудь поступок.

Рішення Земського собору [возз’єднати Україну з Росією] було свого роду демаршем російського уряду, розрахованим на те, щоб вдержати Польщу від нового нападу на Україну (Іст. УРСР, І, 1953, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демарш — дема́рш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. демарш — -у, ч. Дії, заходи держави, дипломатично скеровані на те, щоб застерегти від певних дій іншу державу, домогтися яких-небудь поступок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. демарш — Протест Словник чужослів Павло Штепа
  4. демарш — дема́рш (франц. demarche, букв. – дія, виступ) дипломатичні дії, заходи держави, спрямовані на застереження уряду іншої держави від певних дій, на те, щоб домогтися якихось поступок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. демарш — рос. демарш (фр. (demarche, букв. — дія, виступ) — 1. У дипломатії — дії, рішучі заходи держави, спрямовані на застереження уряду іншої держави від певних дій, щоб домогтись певних поступок. Eкономічна енциклопедія