демократ
ДЕМОКРА́Т, а, ч.
1. Прихильник демократії.
У XX столітті в капіталістичній країні не можна бути революційним демократом, якщо боятися йти до соціалізму (Ленін, 25, 1951, 321);
Патріот і демократ своїми переконаннями, Сокальський був однією з видатних прогресивних постатей у музичній культурі України дожовтневого періоду (Укр. клас. опера, 1957, 149).
2. Член буржуазно-демократичної партії.
— Хто се Вер-ий? О, се демократ. Але не Йванові простому брат! (Фр., XIII, 1954, 43).
3. заст. Той, хто вийшов з трудового народу; протилежне аристократ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демократ — демокра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- демократ — [деимократ] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- демократ — -а, ч. 1》 Прихильник демократії. 2》 Член демократичної партії. 3》 Людина демократичного способу життя, поглядів, поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- демократ — Народовець Словник чужослів Павло Штепа
- демократ — демокра́т 1. Прихильник демократії. 2. Член демократичної партії. Словник іншомовних слів Мельничука
- демократ — ДЕМОКРА́Т (прихильник демократії), НАРОДОЛЮ́БЕЦЬ. Дедалі Шевченко становивсь усе більше.. республіканцем і демократом (М. Драгоманов); В такім-то і в такім селі живе такий і такий священик, отець Кабанович, великий патріот і народолюбець (Лесь Мартович). Словник синонімів української мови
- демократ — Демокра́т, -та; -ра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- демократ — Демократ, -та м. Демократъ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка