демократизм
ДЕМОКРАТИ́ЗМ, у, ч.
1. Визнання і здійснення демократії (у 1, 2 знач.).
Послідовним борцем за демократизм може бути тільки пролетаріат (Ленін, 9, 1949, 41);
Як день від ночі відрізняється справді народний радянський демократизм від фальшивого буржуазного демократизму (Рад. Укр., 5. XII 1953, 2).
2. розм. Властивість за знач. демократи́чний 3; народність, простота.
Його демократизм так трудно було припасувати до панських примх, занадто дорогої одежі і т. ін., що я просто не няв [йняв] йому віри (Коцюб., І, 1955, 253);
Однією з найбільш очевидних якостей літератури соціалістичного реалізму є, звичайно, демократизм її форми (Талант.., 1958, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демократизм — демократи́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- демократизм — -у, ч. 1》 Визнання і здійснення демократії (у 1, 2 знач.). 2》 розм. Властивість за знач. демократичний 3); народність, простота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- демократизм — Народоправство Словник чужослів Павло Штепа
- демократизм — демократи́зм 1. Визнання і здійснення демократії. 2. Народність, простота. Словник іншомовних слів Мельничука
- демократизм — Демократи́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)