денаціоналізований
ДЕНАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до денаціоналізува́ти.
Тридцять мільйонів українців — віками дискримінованих, знеособлених, денаціоналізованих.. — тепер, після Лютневої революції, признали себе синами своєї нації (Смолич, Мир.., 1958, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- денаціоналізований — денаціоналізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- денаціоналізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до денаціоналізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- денаціоналізований — Денаціоналізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)