1. Словник української мови в 11 томах

денервувати

ДЕНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., зах. Нервувати.

Грошей не було, студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (Стеф., III, 1954, 246);

— Я згадав її [матері] старість і не хотів її денервувати (Коб., III, 1956, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денервувати — денервува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. денервувати — -ую, -уєш, недок., перех., зах. Нервувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. денервувати — денервува́ти 1. нервувати, дратувати (ср, ст) 2. нервуватися, хвилюватися, переживати (ср, ст)||денервуватися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. денервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови