деномінація

ДЕНОМІНА́ЦІЯ, ї, ж., фін. Зміна номінальної вартості грошових знаків з метою впорядкування грошового обігу і спрощення розрахунків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деномінація — Переоцінка (грошей) Словник чужослів Павло Штепа
  2. деномінація — -ї, ж., фін. Зміна номінальної вартості грошових знаків з метою впорядкування грошового обігу і спрощення розрахунків. Деномінація акцій — зміна номінальної вартості всіх випущених одним емітентом акцій, що супроводжується дробленням (подрібненням) або консолідацією акцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деномінація — Еквівалентний обмін грошей в державі на банкноти або монети з нижчим номіналом (найчастіше у співвідношенні, кратному 10), з метою усунення технічних труднощів у користуванні грошима з високим номіналом; в 1996 в Україні здійснена д. у співвідношенні 1 гривня : 100000 карбованців. Універсальний словник-енциклопедія
  4. деномінація — деноміна́ція (лат. denominate – найменування, позначення, від denomino – називаю) зміна номінальної вартості грошових знаків з обміном за певним співвідношенням старих грошових знаків на нові. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. деномінація — (англ. denominations) збільшення ціни грошової одиниці країни (без її перейменування) та відповідні зміни масштабу цін із метою спрощення і полегшення платіжного обігу, звіту і розрахунків, а також надання більшої повноцінності національній валюті. Економічний словник
  6. деномінація — рос. деноминация (латин. denominatio — найменування, позначення, від denomino — називаю) — зменшення номінальної вартості паперових грошових знаків. Eкономічна енциклопедія
  7. деномінація — Деноміна́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. деномінація — деноміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови