департамент
ДЕПАРТА́МЕНТ, у, ч.
1. У царській Росії і деяких сучасних буржуазних країнах — відділ у складі вищої державної установи або певний самостійний орган управління.
Він [М. І. Зуєв] викладав у гімназіях, служив чиновником особливих доручень у департаменті народної освіти (Видатні вітч. географи.., 1954, 81);
Довго блукала доповідна записка Мічуріна по канцелярії департаменту землеробства (Довж., І 1958, 425).
2. Назва міністерства закордонних справ у США і деяких інших країнах.
Вранці 19 січня [1959 р.] А. І. Мікоян відвідав Державний департамент США (Рад. Укр., 21.1 1959, 4).
3. Адміністративно-територіальна одиниця у Франції.
Країну поділили на 83, приблизно рівних щодо площі, департаменти, які дістали назву від місцевих річок і гір (Нова іст., 1956, 62).
Значення в інших словниках
- департамент — департа́мент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- департамент — [деипартамеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- департамент — -у, ч. 1》 У царській Росії та деяких сучасних буржуазних країнах – відділ у складі вищої державної установи або певний самостійний орган управління. 2》 Назва міністерства закордонних справ у США і деяких інших країнах. 3》 Адміністративно-територіальна одиниця у Франції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- департамент — Відділ, установа, див. відомство Словник чужослів Павло Штепа
- департамент — департа́мент (франц. departement, від departir – розділяти) 1. Адміністративно-територіальна одиниця у Франції. 2. В деяких державах назва відомства, міністерства (напр., Державний Д. у США). 3. В дореволюційній Росії відділ у ряді установ, іноді самостійний орган управління. Словник іншомовних слів Мельничука
- департамент — Департа́мент, -ту, -тові; -нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- департамент — рос. департамент (від фр. departament, від departir — розділяти) — 1. Адміністративно-територіальна одиниця. 2. Підрозділ, управління, відділ в апараті вищих адміністративних органів. 3. Назва відомства, міністерства. 4. Самостійний орган управління. Eкономічна енциклопедія