депозитка

ДЕПОЗИ́ТКА, и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом.

До введення депозиток і кредитних квитків золотий полуімперіал на Поділлі коштував вісімнадцять карбованців асигнаціями, а на Азові — двадцять один (Стельмах, Хліб.., 1959, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитка — депози́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. депозитка — -и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом. Великий тлумачний словник сучасної мови