депозитка
ДЕПОЗИ́ТКА, и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом.
До введення депозиток і кредитних квитків золотий полуімперіал на Поділлі коштував вісімнадцять карбованців асигнаціями, а на Азові — двадцять один (Стельмах, Хліб.., 1959, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me