деревний
ДЕРЕВНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до де́рево 1.
Тепер в ботанічних садах і дендрологічних парках республіки росте близько 1300 видів деревних і чагарникових рослин і культивуються сотні садових форм (Розв. науки в УРСР.., 1957, 355);
3 незачинених дверей тягло березневою вогкістю, талим снігом, гноєм, деревною корою… (Тулуб, Людолови, II, 1957, 320);
// Який добувається, виготовляється, одержується з дерева.
Для підвищення врожаю і цукристості буряків дуже велике значення має деревний і солом’яний попіл (Колг. Укр., 2, 1956, 17);
Дьоготь деревний одержують за допомогою сухої перегонки деревини і кори сосни або берези (Профіл. захвор.., 1955, 61);
Метиловий спирт утворюється також під час сухої перегонки дерева, чому і називається ще деревним спиртом (Заг. хімія, 1955, 430).
2. Який водиться, живе або паразитує на (в) дереві (у 1 знач.).
Уїстіті [мавпи] — типові деревні тварини, що все життя проводять на деревах високостовбурних, вогких лісів (Посібник з зоогеогр., 1956, 38).
Значення в інших словниках
- деревний — деревни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- деревний — [деиреиўний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- деревний — -а, -е. 1》 Прикм. до дерево 1). || Який добувається, виготовляється, одержується з дерева. 2》 Який водиться, живе або паразитує на (в) дереві (у 1 знач.). Деревний (метиловий) спирт — один із продуктів сухої перегонки деревини. Великий тлумачний словник сучасної мови