дерев’янити
ДЕРЕВ’ЯНИ́ТИ, и́ть, недок., перех. Робити твердим, нечутливим, як дерево.
Мертвіла приморожена щока, терпли, крижаніючи, руки. Безсоння шаленої ночі дерев’янило мозок (Ле, Право.., 1957, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me