дереш
ДЕ́РЕШ, а, ч., діал. Чалий кінь або віл.
Коли дорогою зустрічає [Дмитро] кого з людей, старанно і довго, з удаваною скорботою, розпитує про свого дереша з зірочкою на лобі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 616).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дереш — де́реш іменник чоловічого роду, істота чалий кінь або віл діал. Орфографічний словник української мови
- дереш — -а, ч., діал. Чалий кінь або віл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дереш — див. кінь Словник синонімів Вусика
- дереш — Дереш, -ша м. Чалая лошадь, чалый волъ. Словник української мови Грінченка