1. Словник української мови в 11 томах

дерзнути

ДЕРЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., уроч. Однокр. до дерза́ти.

Взялися завзяті, дерзнули, І успіх — у всіх на виду. По всій Україні почули: — Тернопільці — в першім ряду! (С. Ол., Вибр., 1959, 222);

[Саричев:] Російські океанографи дерзнули провірити «непогрішимі істини» (Довж., Зач. Десна, 1957, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерзнути — дерзну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дерзнути — -ну, -неш, док., уроч. Однокр. до дерзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дерзнути — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови