1. Словник української мови в 11 томах

деркання

ДЕ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. де́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Знадвору долітало іржання коней, яких конюхи гнали на пашу, то жалібний голос сопілки, то деркання деркачів у траві (Фр., І, 1955, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деркання — де́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. деркання — -я, с. Дія за знач. деркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови