деркачик
ДЕРКА́ЧИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до дерка́ч¹.
І деркачик кехка Десь оддалеки (Граб., І, 1959, 192).
ДЕРКА́ЧИК², а, ч. Зменш. до дерка́ч².
Вона примітила, що держала в руках тільки деркачик нехворощі, й засміялась (Н.-Лев., III, 1956, 330).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деркачик — дерка́чик 1 іменник чоловічого роду птах дерка́чик 2 іменник чоловічого роду віник Орфографічний словник української мови
- деркачик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до деркач I. II -а, ч. Зменш. до деркач II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- деркачик — див. віник Словник синонімів Вусика
- деркачик — Деркачик, -ка м. ум. отъ деркач. Словник української мови Грінченка