1. Словник української мови в 11 томах

дерматин

ДЕРМАТИ́Н, у, ч. Просочена нітроцелюлозою тканина, схожа на шкіру або на клейонку; штучна шкіра.

Двері часто оббивають повстю, а зверху ще й дерматином (Стол.-буд. справа, 1957, 29);

Посеред кімнати стояв круглий стіл під білою скатертиною, в кутку — диван, обтягнутий чорним дерматином (Руд., Вітер.., 1958. 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерматин — дермати́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дерматин — -у, ч. Просочена нітроцелюлозою тканина, схожа на шкіру або на клейонку; штучна шкіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дерматин — дермати́н [від грец. δέρμα (δέρματος) – шкіра] різновид штучної шкіри. Словник іншомовних слів Мельничука