дернина
ДЕРНИ́НА, и, ж. Те саме, що де́рен.
Минули передмістя. Показалися запорізькі січові курені, вкриті дерниною або повстю (Довж., І, 1958, 228);
Багаторічні трави за доброго врожаю утворюють міцну дернину, яка скріплює і захищає грунт від змиву (Колг. Укр., 4, 1956, 14);
// Одна плитка, шматок дерну.
— Неси оці дві дернини (Сл. Гр.);
На більш сухих луках нарізують дернини 40-50 см завдовжки, 20-25 см завширшки та 6-8 см завтовшки (Озелен. колг. села, 1955, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дернина — дерни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дернина — -и, ж. Те саме, що дерен. || Одна плитка, шматок дерну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дернина — Дерни́на, -ни ж. Кусокъ дерна. Стор. МПр. 111. Неси оці дві дернині. Кіев. Словник української мови Грінченка