дернина

ДЕРНИ́НА, и, ж. Те саме, що де́рен.

Минули передмістя. Показалися запорізькі січові курені, вкриті дерниною або повстю (Довж., І, 1958, 228);

Багаторічні трави за доброго врожаю утворюють міцну дернину, яка скріплює і захищає грунт від змиву (Колг. Укр., 4, 1956, 14);

// Одна плитка, шматок дерну.

— Неси оці дві дернини (Сл. Гр.);

На більш сухих луках нарізують дернини 40-50 см завдовжки, 20-25 см завширшки та 6-8 см завтовшки (Озелен. колг. села, 1955, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дернина — дерни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дернина — -и, ж. Те саме, що дерен. || Одна плитка, шматок дерну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дернина — Дерни́на, -ни ж. Кусокъ дерна. Стор. МПр. 111. Неси оці дві дернині. Кіев. Словник української мови Грінченка