1. Словник української мови в 11 томах

дерновий

ДЕРНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до де́рен.

Дернова земля вгинається, немов гумова, і візок котиться м’яко (Грим., Подробиці.., 1956, 63);

Цінною для приготування дернових компостів є лише глибока дернина, що утворилася на родючих грунтах і містить багато органічних речовин (Колг. Укр., 12, 1956, 16);

// Покритий, обкладений дерном.

До акацій тулилися дернові канапки й маленькі дерев’яні лавочки (Кобр., Вибр., 1954, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерновий — дерно́вий прикметник від: де́рен Орфографічний словник української мови
  2. дерновий — -а, -е. Прикм. до дерен. || Покритий, обкладений дерном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дерновий — Дерновий, -а, -е Выложенный дерномъ. Словник української мови Грінченка