1. Словник української мови в 11 томах

дехкан

ДЕХКА́Н, ДЕХКА́НИН, а, ч. У Середній Азії та Казахстані —селянин.

Перед ним узбек.. Напевне, не простий собі дехкан, а хтось із відповідального начальства (Ле, Міжгір’я, 1953, 9);

; В романі переконливо показано, як трудящі дехкани поволі визволяються з полону старих, шкідливих традицій і забобонів (Іст. укр. літ., II, 1956, 545).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дехкан — дехка́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дехкан — дехканин, -а, ч. У Середній Азії та Казахстані – селянин. Великий тлумачний словник сучасної мови