1. Словник української мови в 11 томах

дешевий

ДЕШЕ́ВИЙ, а, е.

1. Який мало коштує; недорогий.

Нігде, певно, нема таких дешевих і добрих апельсин, як тут [у Відні] (Л. Укр., V, 1956, 39);

Каскад гідроелектростанцій, що створюється на Дніпрі, дасть змогу набагато ширше використовувати це дешеве джерело електроенергії (Наука.., 12, 1957, 3);

// Низький (про ціну).

До гарних прикмет Ваших видань належать: європейський вигляд книжок, добірний зміст і дешева ціна (Коцюб., III, 1956, 206).

2. перен. Нічого не вартий; пустий, мізерний.

Др. Рафалович, очевидячки, не рвався до надто швидкої і дешевої популярності (Фр., VII, 1951, 225);

Дешевим і штучним є.. такий трюк [у комедії В. Минка «Мовчати заборонено»], як підміна старої незарядженої рушниці діда Яроша новою, зарядженою рушницею (Вітч., 8, 1958, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дешевий — (який мало коштує) недорогий, розм. копійчаний, діал. таний// копійка — ціна, ламаного гроша не вартий. Словник синонімів Полюги
  2. дешевий — деше́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дешевий — (нічого не вартий) копійка ціна чому; [красна] ціна [в базарний день] – п’ятак кому, чому; ціна – ламаний гріш чому. – Та, власне, які то речі – старий костюм – копійка йому ціна, кілька сорочок і ковдра (Голованівський, Тополя на тому березі, 1965... Словник фразеологічних синонімів
  4. дешевий — Недорогий, копійчаний, г. таний; (- ціну) низький, невисокий, помірний; (засіб) маловартий, малоцінний, пустий, мізерний; (характер) дрібний, дріб'язковий, нікчемний; дешевенький. Словник синонімів Караванського
  5. дешевий — [деишевией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. дешевий — -а, -е. 1》 Який мало коштує; недорогий. || Низький (про ціну). 2》 перен. Нічого не вартий; пустий, мізерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дешевий — деше́вий : ◊ деше́ве м'я́со пси їдя́ть → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дешевий — А, -е. Дурний. Який дешевий дебіл тут сидітиме? (Ю. Андрухович). ◇ Дешевий кайф — див. кайф. Словник сучасного українського сленгу
  9. дешевий — (-а, -е) крим. 1. Про продажну, ненадійну людину Тупа ця бабська натура, дешева, курвотна, недорозвинута (Синопсис станіславський необов'язковий). 2. Про людину, яка не становлять інтересу для злочинного світу. — До речі, що він за один?... Словник жарґонної лексики української мови
  10. дешевий — Дешевенький, дешевина, дешевинка, дешевняк, недорогий Фразеологічні синоніми: дешева річ; дешева ціна; дешевий розпродаж; ні по чім Приповідки: Дешевий товар Словник синонімів Вусика
  11. дешевий — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І. Словник синонімів української мови
  12. дешевий — Деше́вий, -на, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)