джейран
ДЖЕЙРА́Н, а, ч. Парнокопитна степова тварина роду газелей з тонкими ногами і ліровидними рогами у самців.
Джейран — Gasella subgutturosa ..належить до того ж роду, що й газелі Ефіопської області (Посібник з зоогеогр., 1956, 116);
Широка наша батьківщина.. Джейран, кабан і лось-рогач, Цитрина й клюква-журавлина, І над усім отим — людина! (Рильський, Поеми, 1957, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джейран — джейра́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- джейран — -а, ч. Парнокопита степова тварина роду газелей з тонкими ногами і ліроподібними рогами у самців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- джейран — джейра́н (тюрк.) вид парнокопитних ссавців роду газель (2) родини порожнисторогих. Поширені переважно в пустельній та напівпустельній частині Азії. Об’єкт мисливства. Словник іншомовних слів Мельничука