1. Словник української мови в 11 томах

дженджикуватий

ДЖЕНДЖИКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на дженджика.

— Ну, зрозуміло, що молодій цікавій жінці приємно морочити голови дженджикуватим панкам (Тулуб, Людолови, II, 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дженджикуватий — дженджикува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дженджикуватий — -а, -е, розм. Схожий на дженджика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дженджикуватий — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  4. дженджикуватий — ФРАНТУВА́ТИЙ (який любить шикувати, має вигляд франта), ФОРСИ́СТИЙ розм., ЧЕПУРИ́СТИЙ рідше; ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ розм., ДЖЕНДЖИКУВА́ТИЙ розм. (який кокетує своїм зовнішнім виглядом, пишається одягом і т. ін.); ФАСО́НИСТИЙ розм. Словник синонімів української мови