джигунчик
ДЖИГУ́НЧИК, а, ч., розм. Те саме, що джигуне́ць.
*Образно. Метелик, джигунчик веселий, .. до бульбашки злегка торкнувся крильцем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДЖИГУ́НЧИК, а, ч., розм. Те саме, що джигуне́ць.
*Образно. Метелик, джигунчик веселий, .. до бульбашки злегка торкнувся крильцем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 57).