джигітування
ДЖИГІТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. джигітува́ти.
На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Гончар, Таврія.., 1957, 649).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джигітування — джигітува́ння іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- джигітування — -я, с. Дія за знач. джигітувати. Великий тлумачний словник сучасної мови