1. Словник української мови в 11 томах

джунглі

ДЖУ́НГЛІ, ів, мн. Густі, важкопрохідні, заболочені тропічні і субтропічні вічнозелені ліси.

Г. Грін у романі «Ціною втрати» пише про африканські джунглі, де ще не ступала нога людини (Мист., 6, 1965, 21);

*Образно. Старі, беззубі хижаки з газетних джунглів Америки й Європи гадали: що то ще принесе перемога? (Загреб., Європа. Захід, 1961, 97);

*У порівн. На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин (Коцюб., II, 1955, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джунглі — джу́нглі множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. джунглі — -ів, мн. Густі, важкопрохідні, заболочені тропічні й субтропічні вічнозелені ліси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джунглі — Праліс Словник чужослів Павло Штепа
  4. джунглі — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  5. джунглі — джу́нглі (англ. jungle, від джангал, мовами гінді та маратхі – ліс, гущавина) деревно-чагарникові хащі, болотисті густі ліси, перевиті ліанами. Поширені в місцевостях з вологим тропічним і субтропічним кліматом й заболоченими грунтами, зокрема в Індії та Індокитаї. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. джунглі — Зарості дерев'янистих рослин в заболочених річкових долинах Пн.-Сх. Індії; також загальновживана назва вологих тропічних лісів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. джунглі — Джу́нглі, -ґлів, -ґлям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)