дзеленчання
ДЗЕЛЕНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзеленча́ти і звуки, утворювані цією дією.
Чути було пронизливе дзеленчання електровозів (Ткач, Плем’я.., 1961, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзеленчання — дзеленча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дзеленчання — -я, с. Дія за знач. дзеленчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови