дзюркотіння
ДЗЮРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Зі шкварчанням і дзюркотінням в три поверхи полилася сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 303).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюркотіння — дзюркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дзюркотіння — -я, с. Дія за знач. дзюркотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови