1. Словник української мови в 11 томах

дивиновий

ДИВИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до дивина́².

Дивиться Даринка, а перед нею в жовтій дивиновій квітці сидить волохата бджілка (Вирган, В розп. літа, 1959, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивиновий — диви́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дивиновий — -а, -е. Прикм. до дивина II. Великий тлумачний словник сучасної мови