дивізія
ДИВІ́ЗІЯ, ї, ж. Тактичне з’єднання в сухопутних військах і військово-повітряних силах.
Восьма кінна дивізія першою вдарила на петлюрівців (Стельмах, II, 1962, 242);
В цих місцях точилися бої проти наступаючих танкових дивізій ворога (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 39);
// Вище тактичне з’єднання у військово-морському флоті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивізія — диві́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дивізія — [диев’із'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- дивізія — -ї, ж. Тактичне з'єднання в сухопутних військах і військово-повітряних силах. || Вище тактичне з'єднання у військово-морському флоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дивізія — 1. розділ, відділ, галузь 2. (військ.) кіш Словник чужослів Павло Штепа
- дивізія — диві́зія (лат. divisio – поділ, розділення, від divido – ділю) тактичне з’єднання в сухопутних військах, військово-повітряних силах, військово-морському флоті. Словник іншомовних слів Мельничука
- дивізія — Диві́зія, -зії, -зією; -ві́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)