дизентерія
ДИЗЕНТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна хвороба людини, при якій уражаються перев. товсті кишки.
На відміну від бактеріальної, амебна дизентерія.. зустрічається тільки в місцях з жарким і вологим кліматом (Підручник дезинф., 1953, 71);
Захворів один робітник, і гадали, що то холера.. Виявилося, це звичайна дизентерія (Смолич, І, 1958, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дизентерія — дизентері́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дизентерія — -ї, ж. Гостра інфекційна хвороба людини, за якої уражаються перев. товсті кишки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дизентерія — Бігунка, бігавка, дрісня, отроба, червінка, див. понос, діярея Словник чужослів Павло Штепа
- дизентерія — дизентері́я (грец. δυσεντερία – розлад кишечника) 1. Гострозаразна інфекційна хвороба людини; запалення слизової оболонки товстого кишечника, яке супроводиться загальним отруєнням організму. 2. Д. сільськогосподарських тварин – гостра інфекційна хвороба молодняка свиней та овець. Словник іншомовних слів Мельничука
- дизентерія — Гостре інфекційне захворювання, спричинене різними видами шигел; симптоми: загальне отруєння, криваво-слизові проноси; бактерії з виділень хворого переносяться через воду, харчові продукти, мухами. Універсальний словник-енциклопедія
- дизентерія — ДИЗЕНТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба), РІЗА́ЧКА розм., БІГУ́НКА розм., ЧЕРВІ́НКА діал. — Я відішлю кадета Біглера в лазарет... видам посвідку, що у нього дизентерія.. Бо одна справа кадет, хворий на червінку, а інша — обкаляний кадет (переклад... Словник синонімів української мови