1. Словник української мови в 11 томах

дикорослий

ДИКОРО́СЛИЙ, а, е. Який росте дико, без догляду; некультивований.

Серед дикорослих і культурних рослин є багато таких, які можна використати для передбачення погоди (Наука.., 7, 1956, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикорослий — дикоро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дикорослий — -а, -е. Який росте дико, без догляду; некультивований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дикорослий — ДИКОРО́СЛИЙ (про рослини), ДИ́КИЙ, ДИКОРОСТУ́ЧИЙ, НЕКУЛЬТИВО́ВАНИЙ. Дикорослі суниці; Спустився (Оксен) у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Григорій Тютюнник); Дикоростучі ягідники. Словник синонімів української мови