1. Словник української мови в 11 томах

дилькотати

ДИЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ДИЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., зах. Дрижати, тремтіти.

Пройшла вже північ, — день зближався, А я сидів.. та фізику читав І весь від стужі дилькотав (Фр., XIII, 1954,49);

Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (Ков., Тв., 1958, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилькотати — Дилькотіти, дилькота́ти: — дрижати, тремтіти [2] — дрижати, труситися [21] — дрижати, трястися [I] дилькота́ти: дрожать, трясться [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дилькотати — дилькота́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дилькотати — -очу, -очеш і дилькотіти, -очу, -отиш, недок., зах. Дрижати, тремтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дилькотати — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови