1. Словник української мови в 11 томах

дильований

ДИЛЬО́ВАНИЙ, а, е, зах. Зробл. з дилин.

З гуркотом бричка вкотилася в коршемні дильовані сіни (Фр., VII, 1951, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дильований — Дильо́ваний: — збудований з брусів (дилин) [20] — з дерев'яних колод [XIX] Ітак в Остап'ю коршми дві: одна заїзна серед села, почасти з цегли мурована, почасти дильована, дах соломою пошитий; друга близь фільварка, мала, незаїзна, валькована і сніпками пошита [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. дильований — дильо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. дильований — -а, -е, зах. Зробл. з дилин. Великий тлумачний словник сучасної мови