димавка
ДИ́МАВКА, и, ж., діал. Ручка, держак біля ковальського міха або коло насоса, яким качають воду з криниці.
Димавка — держално в насоса, яким тягнуть воду з криниці (Фр., І, 1955, 426).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- димавка — Ди́мавка: — держално в насоса, яким тягнуть воду з криниці, або в ковальського міха (Ів.Фр.) [I] — держално ковальського міха [21] — ручка, держак біля ковальського міха або насоса, яким качають воду з криниці [15] ди́мавка: рычагъ у насоса или у кузнечныхъ мѣховъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- димавка — ди́мавка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- димавка — -и, ж., діал. Ручка, держак біля ковальського міха або коло насоса, яким качають воду з криниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- димавка — див. держак Словник синонімів Вусика