динамічний

ДИНАМІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до динаміки (у 1 знач.); пов’язаний з рухом, дією сили.

Розповідаючи про статичні і динамічні навантаження, слід показати характер прикладання цих навантажень і результати їх дії (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 34).

2. Який перебуває в інтенсивному русі, в дії; багатий внутрішньою силою.

Експерименти, поставлені за допомогою ракет, і тривале спостереження за еволюцією орбіт численних штучних супутників Землі дали можливість встановити, що верхня атмосфера не статична,.. а дуже динамічна (Наука… 11, 1961, 17);

В залі електрика струмила слабеньке світло, але зате музика й танці являли собою надзвичайно яскраву і динамічну картину (Сміл., Зустрічі, 1936, 227);

// муз. Стос. до сили звучання.

Щоб відобразити жестами динамічні відтінки в музичному творі, можна з успіхом використати і праву, тактуючу руку (Осн.. диригув., 1960, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динамічний — динамі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. динамічний — Не інертний, моторний, рухливий, активний, енергійний, діяльний, живий, жвавий, невтомний. Словник синонімів Караванського
  3. динамічний — [диенам’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. динамічний — -а, -е. 1》 Стос. до динаміки (у 1 знач.); пов'язаний з рухом, дією сили. 2》 Який перебуває в інтенсивному русі, в дії; багатий внутрішньою силою. || Здатний до руху, розвитку, видозміни. || муз. Стос. до сили звучання – виразний, жвавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. динамічний — Розгонистий, див. енергійний Словник чужослів Павло Штепа
  6. динамічний — динамі́чний (грец. δυναμικός) 1. Здатний до руху, розвитку, видозміни. 2. Зв’язаний з проявом руху Словник іншомовних слів Мельничука
  7. динамічний — РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М. Словник синонімів української мови
  8. динамічний — Динамі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. динамічний — рос. динамический 1. Здатний до руху, розвитку, видозміни. 2. Зв'язаний з проявом руху. Eкономічна енциклопедія