динозавр

ДИНОЗА́ВР, а, ч. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери.

На землі з’явилися й зникли динозаври (Загреб., День.., 1964, 72);

*Образно. — Це звичайний собі динозавр культівської доби.. — він споживає тільки цитати (Гончар, Тронка, 1963, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динозавр — А, ч. Професіонал, знавець, досвідчена у своїй галузі людина. Далі динозавр Ван пішов у сімейний бізнес, а майстер перкусії батько Ендрю після піврічної участі в піснях і танцях був прикритий конторою (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  2. динозавр — -а, ч. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. динозавр — ДИНОЗА́ВР див. диноза́ври. Словник української мови у 20 томах
  4. динозавр — диноза́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови